Що таке горе?

Горе — це всі почуття, думки, фізичні реакції та зміни в поведінці, які викликає втрата. Це природна реакція, яка активує ті ж системи організму, що й тривога та стрес. Горе часто викликає екзистенційні думки та занепокоєння про життя і майбутнє. Горе вимагає часу — втрата близькою людинини  лишається на життя, навіть якщо  відчуття горя з часом змінюються.

На що схоже горе?

Кожен переживає горе по-різному, навіть у межах однієї родини. Не існує «правильного» способу переживати горе або інструкції про те, як слід чи не слід проявляти емоції. Просто кажучи, скорбота набуває різних форм. Інтенсивність горя може залежати, наприклад, від ваших стосунків з померлою людиною, вашої поточної життєвої ситуації або впливу втрати на решту вашого життя. Почуття скорботи проявляється в різних ситуаціях. Наприклад, батько може горювати за сином найсильніше по дорозі на футбольний матч їхньої улюбленої команди, а сестра може сумувати за братом найбільше у другій половині дня, коли він зазвичай повертався додому.

Почуття та реакції, які можуть виникнути:

• Сильна журба і туга за людиною, яка померла
• Відчуття нереальності
• Фізичний біль
• Занепокоєння та тривога
• Відчуття самотності та браку сенсу
• Зміни сну, апетиту та настрою

Зверніть увагу на те, що горе забирає багато сил і вам може знадобитися більше відпочинку, ніж зазвичай. У часи скорботи особливо важливо піклуватися про себе.

Перший час

Одразу після смерті близької людини почуття можуть коливатися між болісним усвідомленням і відчуттям нереальності, а іноді все може здаватися нормальним. Горе може по-різному впливати на ваше повсякденне життя, залежно від того, кого ви втратили і яку роль ця людина відігравала у вашому житті. Може знадобитися час, щоб повністю усвідомити наслідки втрати.

Коли хтось помирає, потрібно організувати багато практичних аспектів, і є ритуали, які є важливими та очікуваними. Похоронна церемонія дозволяє попрощатися і часто є природною частиною процесу жалоби. Деяких людей заспокоюють практичні речі, такі як організація похорону, тоді як іншим може знадобитися допомога і підтримка.

Зберігати спогади

Хоча слова рідко можуть принести розраду, багато хто знаходить полегшення в спілкуванні з іншими людьми, які розуміють емоції та реакції, притаманні горю, і можуть їх виносити. Не менш важливою є можливість відволіктися від горя, наприклад поспілкуватися з іншими, щоб розслабитися, або навіть зайнятися чимось веселим, що змусить вас сміятися. Така перерва не змусить вас забути дорогу людину, і ваше горе не зникне, але це може допомогти вам впоратися з ним.

Боляче зіткнутися з усвідомленням того, що людина, яка померла, не повернеться, і справлятись з усіма реакціями, думками і почуттями, які при цьому виникають. Втрата близької людини також може означати втрату надій і мрій на майбутнє. Крім того, той, хто втратив свою роль у житті іншого як чиясь дружина, мати чи донька, може почуватись розгубленим. Навіть якщо вам здається, що біль ніколи не мине, ви поступово звикнете до нової ситуації. Раніше такий період називали роком жалоби — це перший важкий рік, коли доводиться переживати різні події без людини, якої не стало. Зокрема, скорбота може проявлятись найбільш чітко у дні народження або інші свята. Деякі люди знаходять полегшення, коли святкують свято так само, як і раніше, тоді як інші хочуть спробувати щось зовсім нове.

Можна сказати, що жити далі — це йти вперед, не втрачаючи зв’язку. Дорога людина не зникає повністю. Ця людина і ваші стосунки не втрачають значення і можуть залишатись важливими для вас. Це нормально — говорити з людиною, яка померла, питати поради або думати: «тато пишався б» чи «мамі б це зовсім не сподобалося».

Плекати пам'ять про людину, яку ви втратили, — це спосіб рухатися далі, не віддаляючись від неї. Спочатку спогади можуть викликати настільки сильний біль втрати, що ви захочете їх уникнути, але в довгостроковій перспективі пам’ять про дорогу людину може втішити і збагатити ваше життя. Один із способів — робити те, що любила людина, яку ви втратили. Наприклад, піти на футбольний матч з її улюбленою командою або приготувати її улюблену страву. Переглядати фотографії, читати листи, електронну пошту та смс-повідомлення, які ви надсилали одне одному, також може бути гарним способом згадати. Можливо, вам також захочеться поділитися цим з іншими, хто також горює. Ділитися спогадами — важливий спосіб стежити за тим, що померлий не буде забутий.

Пошук нових рішень, коли життя йде не так, як зазвичай

Багатьом не вдається в останній раз побачитись з близькою людиною, що помирає. Це було особливо актуально під час пандемії коронавірусу, але може трапитись і з інших причин. Наприклад, якщо люди живуть занадто далеко одне від одного або не можуть подорожувати через конфлікти. Це може бути великим випробовуванням на додаток до болю і смутку від втрати. 

Ми знаємо, як важливо бути поруч з кимось у важкі часи, це природний інстинкт і звичний для нас спосіб зняти тривогу і втішити одне одного. У випадках, коли зустрітися неможливо, багато сімей намагаються проявляти творчий підхід і знаходять інші способи підтримувати зв'язок, наприклад за допомогою телефону, відеодзвінків або іншої людини, яка виступає посередником при контакті. Таким чином можна спробувати і взяти участь у важливих ритуалах, такі як похорон. Або ж можна влаштувати власний ритуал дистанційно. 

 

 

 

Якщо горе стає занадто тяжким

Наступні ознаки того, що ви горюєте є природніми:

• ви зациклюєтесь на минулому;
• ви відчуваєте провину, якщо розважаєтесь;
• ви стали вживати більше алкоголю, наркотиків або ліків;
• ви знаходитесь у постійній ізоляції 

розмови з близькими, участь у заходах з психосоціальної допомоги, наприклад, групах підтримки може бути корисними, щоб почувати себе краще. 

Варто звернутися за професійною допомогою якщо, ви відчуваєте,  

• зовсім втрачаєте контроль над повсякденним життям;зявляються важкі проблеми у боку фізичного здоровя (наприклад, ви втрачаєте багато ваги через відсутність апетиту;
• у вас з’являються суїцидальні думки;

Горе не завжди зникає повністю, але часто з часом змінюється і стає менш болючим і інтенсивним. Неможливо сказати, як довго зазвичай триває горе або коли вам стане легше. Якщо вам важко знайти радість або повернутися до повсякденного життя, поділіться своїми думками з іншими. Якщо горе має надто сильний і довгий вплив, то вам також можуть надати підтримку працівники системи охорони здоров’я.